Ділися і піклуйся: Як зробити запрошення до церкви менш хвилюючим.

Запросити когось до церкви може трохи лякати. Як християнин, ти розумієш, наскільки важливо мати спільноту віри, що підтримує та надихає. І цілком природно, що ти бажаєш такого і для своїх друзів.

Але що потрібно для того, щоб запросити когось в цю спільноту? Що означає запросити когось до церкви?

У наш час, коли культура стає більш секулярною, запросити когось до церкви здається справжнім випробуванням. А ставлення до церкви у суспільстві останнім часом стало ще більш скептичним — цьому сприяли як зростання культурних протистоянь, так і гучні падіння відомих християнських лідерів. Та й сам візит у незнайоме середовище — це вже виклик, особливо коли людина не впевнена, чи знайде там спільну мову з іншими. Усе це може здаватися надто складним, і в результаті ми взагалі відкладаємо запрошення до церкви на потім.

Тож давай на мить зупинимось і згадаємо, чому це — важливий та ефективний крок, щоб привести когось до Ісуса. Запрошення до церкви відкриває простір, де Святий Дух може діяти і торкатися сердець людей. Це дає можливість людям стати частиною спільноти, де вони можуть рости у вірі, служити та займати своє місце в тілі Христа. Бути частиною спільноти, яка дає життя, — саме такою є Божий задум для нас.

То як зробити цей процес трохи простішим і менш лякаючим — не лише для тебе, але й для тієї людини, яку ти запрошуєш до церкви? Ось кілька практичних кроків, які можуть допомогти.

1. Визнай, що церква може трохи лякати.

Для досвідченого християнина церква відчувається як знайоме і безпечне місце. Однак для більшості людей — це щось незнайоме, про що вони знають від медіа або шоу.

Важливо бути уважним до слів, які ти використовуєш. Замість того, щоб сказати: «Я заїду за тобою о 19:00 на вечір поклоніння», спробуй спочатку пояснити, що таке вечір поклоніння, а також поділися деталями: хто буде там, як виглядає місце, що зазвичай носять на такі зустрічі.

Уникай «церковного сленгу» та давай якомога більше зрозумілих деталей. Цим ти допоможеш другу прийняти більш усвідомлене рішення. Вона з меншою ймовірністю почуватиметься розгублено, налякано чи з насторогою щодо ситуації, в яку потрапить. Це приводить нас до другого пункту.

2. Почни з чогось знайомого

Легше запросити когось на каву або на прогулянку, ніж до церкви. Візьми приклад з Сема, чия швидка реакція, можливо, врятувала стосунки.

«Нещодавно я підстригся, і під час розмови з перукарем згадав про свою віру. Він відповів, що останнім часом теж більше цікавиться питаннями віри... Я коротко поділився з ним своєю історією віри, і він, здається, щиро зацікавився. Також я запросив його до церкви, але він виглядав невпевнено. І я відчув, як Святий Дух підказав мені запропонувати спочатку зустрітись на каву перед служінням, щоб йому було комфортніше. Він був дуже вдячний за пропозицію і сказав, що скористається нею».

Зустрічаючись на нейтральній території, ви уникаєте природного дисбалансу, що виникає, коли запрошуєш когось у незнайоме церковне середовище, з яким ти вже знайомий.

Пам’ятай, немає потреби поспішати в цьому процесі. Зустрінь людей там, де вони є зараз, налагоджуй стосунки, а потім роби наступний крок у благовісті.

3. Інвестуй час і енергію

Хоча саме Святий Дух приводить серця до Ісуса (1 Коринтян 3:6), ми відповідаємо за посів насіння віри… а це потребує інвестиції часу та енергії!

Простіше кажучи, коли ти розповідаєш про Ісуса, не забудь і про турботу теж! Не розповідай про Ісуса, залишаючи потім людину наодинці з новою інформацією. Візьми свого нового друга у подорож. Це може виглядати так:

• Проводити щотижня вечір для вивчення Біблії
• Пожертвувати часом зі своїм колом спілкування, щоб хтось інший відчув себе цінним і прийнятим
• Додати людину до свого молитовного списку, щоб молитися за неї
• Регулярно писати або дзвонити, щоб поцікавитись, як справи

Пам’ятай: якщо тобі важко знайти час, щоб потурбуватись про когось, ти завжди можеш звернутись по допомогу до інших християн або людей зі своєї церкви. Познайом людину зі своїми друзями — і розділи турботу (Галатам 6:2; Євреїв 10:24-25; Филип'ян 2:4).

4. Довіряй результат Богові

Якщо ти наважишся запросити когось до церкви — пам’ятай: нічого страшного, якщо людина відмовить. Відмова від твого запрошення не означає, що людина відмовилася особисто від тебе чи Бога. Можливо, їй просто потрібно більше часу, або, можливо, є певні упередження, про які ти не знаєш.

Замість того, щоб опускати руки чи сприймати це на свій рахунок — помолись про це. Попроси в Бога дати тобі ясність, розсудливість та втіху — і продовжуй молитися за цю людину.

Головне, що ти спробував. Ти зміцнив свої «м’язи віри» — і наступного разу, коли Святий Дух спонукатиме тебе запросити когось до церкви, ти будеш більш готовим і впевненим.

Запросити когось до церкви — це неймовірна можливість. Якщо в тебе на серці є друг, якого ти хочеш запросити до церкви, будь впевненим: склади план, наберись сміливості — і просто зроби це. Уяви, як буде, коли він скаже "так"! Винагорода значно перевищує вартість. Зрештою, шлях віри іншої людини перебуває в руках Бога. Твоя роль у цьому плані — запросити.