Читай і розвивайся

Ти колись відчував поклик поділитися своєю вірою, але сумнівався, чи справді готовий для цього? Багато хто з нас відчуває цю боротьбу: ми знаємо, що треба ділитися Євангелієм, але страх стримує. Це може бути страх сказати щось не те, недостатньо знань або хвилювання через те, як відреагує інша людина. А що, як Бог хоче діяти через нас саме такими, якими ми є — навіть із нашими страхами?

Нещодавно Белла, учасниця спільноти yesHEis, поділилася своєю історією про те, як вона зустрілася зі своїм страхом віч-на-віч. Вона долучилася до нашого челенджу «Подолай свій страх». Вона молилась про мужність бути справжньою, чутливою до Святого Духа та достатньо сміливою, щоб ділитися любов’ю Ісуса з новою людиною.

Ось як Бог діяв через цей момент відкритості й віри…

На початку челенджу найбільшим проханням Белли було, щоб любов Ісуса проявлялася через неї, а також щоб Святий Дух вів її у тому, як ділитися своїм свідченням. Коли вона молилася, то просила в Бога не лише сміливості, а й допомоги знайти контакт із тою людиною, хто потребує почути про Ісуса.

Одного ранку, молячись, Белла відчула спонукання звернутися до своєї нової сусідки, з якою перетиналася раніше. Вона домовилася піти з нею на каву та довірила цю розмову Богу.

Слідування поклику

За кавою вона запитала свою сусідку, чи вірить вона в Бога. Сусідка сказала, що вірить у Бога й навіть почала молитися про допомогу в складній ситуації. Сусідка також розповіла, що має Біблію, але не знає, з чого почати свою «подорож віри».

Наважившись Белла поділилася своїм свідченням, розповівши про мир, який вона знайшла в Ісусі через молитву. «Я ніколи раніше не говорила з кимось про Бога, але я так рада, що послухалася поклику Святого Духа», — сказала вона. Після зустрічі вона пішла натхненною й вирішила молитися за шлях своєї нової подруги до віри.

Щоб сталося, якби ти подолав свій страх?

Ця історія — прекрасне нагадування про те, що відбувається, коли ми довіряємо Богу вести нас, навіть коли страшно. Святий Дух не просить, щоб ми все знали наперед; Він лише просить бути відкритими. 

Чи стикаєшся ти зі схожими страхами щодо поширення Благої Звістки? Не хвилюйся, ми з тобою! Ось кілька думок для роздумів:

1. Молись за сміливість і чутливість:

Проси Святого Духа допомогти тобі побачити людину так, як бачить її Бог, і дати тобі сміливість відгукнутися на Його поклик.

2. Зроби маленький крок:

Благовістя не обов'язково має бути складним. Іноді це так просто, як запитати людину про її віру або запропонувати помолитися за неї.

3. Довір результат Богу:

Твоє завдання — послух; про результат подбає Бог. Пам’ятай: тобі не потрібно одразу приводити людину до віри. Просто будь вірним і дозволь Богові робити решту. Адже коли ми робимо крок, Святий Дух вступає в дію!

Уяви, який ефект доміно може створити твій крок віри в чиїйсь історії навернення до Ісуса! Бог готовий діяти через твоє просте «так» — зроби цей крок сьогодні й побачиш, як Він діятиме через твою історію, щоб наблизити інших до Себе.

Приєднуйся до челенджу «Подолай свій страх» у застосунку yesHEis.

Якщо ти готовий зробити крок, але не хочеш бути на цьому шляху один, челендж «Подолай свій страх» — чудове місце для старту.

Ось як приєднатися:

1. Відкрий застосунок yesHEis. (Завантажуй безоплатно з App Store або Google Play, якщо не маєш)
2. Переходь на вкладку «Челенджі».
3. Обирай «Подолай свій страх» та натискай «Почати виклик».
4. Проходь челендж у власному темпі, виконуючи прості й практичні кроки, щоб зміцнити свою впевненість у тому, як говорити про Ісуса — лише одна дія за раз.

Нехай твоїм першим кроком буде вірне «так». Він подбає про решту.

‍

*ім'я змінено з міркувань конфіденційності

‍

Ти коли-небудь відчував хвилювання, коли розповідав про Ісуса?

Ти знаєш, що розповідати про Ісуса — це частина твого покликання як християнина, але одна лише думка про це змушує твоє серце битися швидше. У голову приходять думки: «А що як я скажу щось не те? А якщо стане ніяково? Або ще гірше — хтось образиться?» Можливо, ти переживаєш, що говорити про Ісуса виглядатиме нав’язливо або надто наполегливо. Ніби то від тебе залежить, чи буде ця людина спасенна.

Але правда в тому, що благовістя -- це не те, що ти робиш наодинці. Адже головний герой цієї історії Святий Дух.

Благовістя — це не один момент чи одноразове рішення. Це про зміну серця, розуму та душі людини. І знаєш що? Зміни — це справа Святого Духа.

Людям не потрібні твої ідеальні слова, їм потрібне нове серце.

Дух Святий змінює серця. В Єзекіїля 36:26–27 Бог обіцяє дати людям «нове серце і вкласти новий дух» всередині них.

Це точно не те, що ми можемо зробити самі. Але коли ти робиш крок назустріч і починаєш розмову про Ісуса, діючи разом зі Святим Духом, Він торкається серця людини і робить те, що може зробити лише Він.

Це означає, що відповідальність за змінені серця — не на тобі. Твоя роль бути чутливим і ділитися посланням.

Отже, як ти можеш навчитися покладатися на силу Духа Святого, а не на власні? Ось три простих способи:

1. Молись про чутливість до Духа Святого

Римлян 8:26 нагадує нам, що «Дух підтримує нас у нашій немочі». Перед тим, як поділитися вірою з кимось, попроси Святого Духа допомогти довіритися Йому. Молись про керівництво й впевненість — не в собі, а в Його силі діяти через тебе.

2. Будь чутливим

Розповідай про Ісуса, навіть якщо це, здається, страшно. Роби кроки не з власної впевненості, а з вірою, що Дух Святий посилає тебе. Івана 14:26 говорить, що «Дух Святий навчить і нагадає нам все, що нам потрібно сказати». Довірся, що Він озброїть тебе в потрібний момент.

3. Молись за посіяне зерно

Після того, як ти поділився, молись, щоб Святий Дух піклувався про зерно, яке ти посіяв.
Молись, щоб Його слова залишилися в їхньому серці і розумі. Попроси Його і надалі діяти в їхньому житті, наближати їх ближче до Ісуса.

Уяви, як би виглядало твоє свідчення, якби ти знав, що зміна сердець — це не твоя справа. Чи не є це значно легшим і вільним підходом до благовістя?

Відповідальність говорити про Христа не лежить лише на твоїх плечах. Дух Святий є твоїм Помічником, який веде, споряджає та працює через тебе. Єдине завдання — бути поруч і дозволити Святому Духу діяти.

Запросити когось до церкви може трохи лякати. Як християнин, ти розумієш, наскільки важливо мати спільноту віри, що підтримує та надихає. І цілком природно, що ти бажаєш такого і для своїх друзів.

Але що потрібно для того, щоб запросити когось в цю спільноту? Що означає запросити когось до церкви?

У наш час, коли культура стає більш секулярною, запросити когось до церкви здається справжнім випробуванням. А ставлення до церкви у суспільстві останнім часом стало ще більш скептичним — цьому сприяли як зростання культурних протистоянь, так і гучні падіння відомих християнських лідерів. Та й сам візит у незнайоме середовище — це вже виклик, особливо коли людина не впевнена, чи знайде там спільну мову з іншими. Усе це може здаватися надто складним, і в результаті ми взагалі відкладаємо запрошення до церкви на потім.

Тож давай на мить зупинимось і згадаємо, чому це — важливий та ефективний крок, щоб привести когось до Ісуса. Запрошення до церкви відкриває простір, де Святий Дух може діяти і торкатися сердець людей. Це дає можливість людям стати частиною спільноти, де вони можуть рости у вірі, служити та займати своє місце в тілі Христа. Бути частиною спільноти, яка дає життя, — саме такою є Божий задум для нас.

То як зробити цей процес трохи простішим і менш лякаючим — не лише для тебе, але й для тієї людини, яку ти запрошуєш до церкви? Ось кілька практичних кроків, які можуть допомогти.

1. Визнай, що церква може трохи лякати.

Для досвідченого християнина церква відчувається як знайоме і безпечне місце. Однак для більшості людей — це щось незнайоме, про що вони знають від медіа або шоу.

Важливо бути уважним до слів, які ти використовуєш. Замість того, щоб сказати: «Я заїду за тобою о 19:00 на вечір поклоніння», спробуй спочатку пояснити, що таке вечір поклоніння, а також поділися деталями: хто буде там, як виглядає місце, що зазвичай носять на такі зустрічі.

Уникай «церковного сленгу» та давай якомога більше зрозумілих деталей. Цим ти допоможеш другу прийняти більш усвідомлене рішення. Вона з меншою ймовірністю почуватиметься розгублено, налякано чи з насторогою щодо ситуації, в яку потрапить. Це приводить нас до другого пункту.

2. Почни з чогось знайомого

Легше запросити когось на каву або на прогулянку, ніж до церкви. Візьми приклад з Сема, чия швидка реакція, можливо, врятувала стосунки.

«Нещодавно я підстригся, і під час розмови з перукарем згадав про свою віру. Він відповів, що останнім часом теж більше цікавиться питаннями віри... Я коротко поділився з ним своєю історією віри, і він, здається, щиро зацікавився. Також я запросив його до церкви, але він виглядав невпевнено. І я відчув, як Святий Дух підказав мені запропонувати спочатку зустрітись на каву перед служінням, щоб йому було комфортніше. Він був дуже вдячний за пропозицію і сказав, що скористається нею».

Зустрічаючись на нейтральній території, ви уникаєте природного дисбалансу, що виникає, коли запрошуєш когось у незнайоме церковне середовище, з яким ти вже знайомий.

Пам’ятай, немає потреби поспішати в цьому процесі. Зустрінь людей там, де вони є зараз, налагоджуй стосунки, а потім роби наступний крок у благовісті.

3. Інвестуй час і енергію

Хоча саме Святий Дух приводить серця до Ісуса (1 Коринтян 3:6), ми відповідаємо за посів насіння віри… а це потребує інвестиції часу та енергії!

Простіше кажучи, коли ти розповідаєш про Ісуса, не забудь і про турботу теж! Не розповідай про Ісуса, залишаючи потім людину наодинці з новою інформацією. Візьми свого нового друга у подорож. Це може виглядати так:

• Проводити щотижня вечір для вивчення Біблії
• Пожертвувати часом зі своїм колом спілкування, щоб хтось інший відчув себе цінним і прийнятим
• Додати людину до свого молитовного списку, щоб молитися за неї
• Регулярно писати або дзвонити, щоб поцікавитись, як справи

Пам’ятай: якщо тобі важко знайти час, щоб потурбуватись про когось, ти завжди можеш звернутись по допомогу до інших християн або людей зі своєї церкви. Познайом людину зі своїми друзями — і розділи турботу (Галатам 6:2; Євреїв 10:24-25; Филип'ян 2:4).

4. Довіряй результат Богові

Якщо ти наважишся запросити когось до церкви — пам’ятай: нічого страшного, якщо людина відмовить. Відмова від твого запрошення не означає, що людина відмовилася особисто від тебе чи Бога. Можливо, їй просто потрібно більше часу, або, можливо, є певні упередження, про які ти не знаєш.

Замість того, щоб опускати руки чи сприймати це на свій рахунок — помолись про це. Попроси в Бога дати тобі ясність, розсудливість та втіху — і продовжуй молитися за цю людину.

Головне, що ти спробував. Ти зміцнив свої «м’язи віри» — і наступного разу, коли Святий Дух спонукатиме тебе запросити когось до церкви, ти будеш більш готовим і впевненим.

Запросити когось до церкви — це неймовірна можливість. Якщо в тебе на серці є друг, якого ти хочеш запросити до церкви, будь впевненим: склади план, наберись сміливості — і просто зроби це. Уяви, як буде, коли він скаже "так"! Винагорода значно перевищує вартість. Зрештою, шлях віри іншої людини перебуває в руках Бога. Твоя роль у цьому плані — запросити.

Тейла - колишня спортивна серфінгістка та самопроголошена інтровертка. Після травми, яка зупинила її кар'єру серфінгістки, Тейла відчула, що Бог спонукає її вийти з зони комфорту й жити з більшим акцентом на інших, аніж на собі. Вона розповідає цю історію...
‍

‍Це Історія Тейли
‍

Я зрозуміла, що жити для себе насправді досить комфортно. Тому, коли я відчула виклик відступити й почати зосереджуватися на інших, це було страшно, але я зрозуміла, що це те, до чого ми насправді покликані.

Коли я жила в Південній Африці, я деякий час змагалася в серфінгу і була настільки зосереджена на собі, поки не отримала травму, яка завадила мені змагатися. За день до змагання, до якого я дуже старанно готувалася, я порізала ногу так, що більше не змогла ходити.

І саме тоді я відчула, що Бог справді підштовхує мене зробити крок уперед.

Я дуже інтровертна людина, що ускладнювало для мене вихід і поділитися своєю вірою. Це вимагало багато мужності, але також приносило багато страху, коли доходило до реальних дій. Отже, я молилася, щоб з'явилися можливості поділитися своєю вірою, і одного дня я була у воді на серфінгу і зустріла цих хлопців. Я дізналася, що вони були колишніми вуличними дітьми і що один з моїх друзів збирається почати волонтерство в організації, з якої вони були, під назвою Surfers Not Street Children.

Одного дня мені прийшла ідея, знаєте, можливо, слід розпочати вивчення Біблії. Тож, мій друг і я почали одну з ціми хлопцями, що було справжнім випробуванням, тому що це було поза моєю зоною комфорту. Перший раз, коли ми прийшли на вивчення Біблії, це було досить страшно, оскільки ми дійсно не знали, про що говорити чи як взаємодіяти з ними. Вони були підлітками/молодими дорослими і були досить скептичними.
‍

Я виявила, що їх опір був важким для мене, але тоді я повинна була пам'ятати, знаєте, усі походять з різного походження, тому просто показувати любов до них було найважливішим. Іноді ми не маємо уявлення, через що люди пройшли чи з чим вони стикаються, і іноді їм просто потрібно показати любов. Ці хлопці були з вулиці, і вони виросли на вулицях. Тому ми намагалися вибирати теми, які б стосувалися їх.

Був один, дуже скептичний хлопець, який ходив перші кілька тижнів. Після деякого часу він став трохи більше залученим у вивчення і почав задавати більше запитань. Було так круто побачити, як він цікавиться і хоче дізнатися більше. Одного дня він прийшов на вивчення Біблії і просто показав нам свою груди… у нього було витатуйовано «God is good» на всю груди, як у мемі «No Ragrets», що було дуже круто побачити.

Ось тоді я подумала: «це так чудово», і це причина, чому я це роблю. Це було так надихає, тому що я була так налякана, коли починала вивчення Біблії. Це було так чудово бачити, як Бог може використати навіть інтроверта.

Я усвідомила, що дуже важливо бути слухняним Божим покликом, навіть коли це щось, що лякає нас, і ми маємо багато страху щодо цього. Це надихає знати, що коли ми слухняні, Бог з нами і він дав нам можливість з якоїсь причини. Він завжди буде йти перед нами і бути з нами у всьому.

Ми живемо у світі, сповненому неспокою, страху та нестабільності. Але як християни, Ісус пропонує нам мир серед усього цього. Як християни, ми не тільки маємо доступ до цього миру, але й покликані відображати його іншим, хто прагне стабільності та надії у хаотичному світі.

‍

“Я сказав вам це, щоб через мене ви мали мир. У цьому світі ви матимете скорботу. Але тримайтеся впевнено! Я переміг світ.”

Іван 16:33

Мир - один з найбільших дарів, які Бог дав людству. І це дар, який ми можемо ділити з тими навколо нас, хто шукає сенс і спокій. Проте часто ми можемо відчувати себе далекими від миру. То як же ми, як християни, можемо жити з місця миру, який описує Ісус? Ервін МакМанус добре ілюструє це, коли говорить про поклоніння і як справжнє поклоніння може змінити відповідальність у нашому мисленні.

Коли ми відчуваємо перевантаження життям, відчуваємо стрес, тривогу і відчай, МакМанус каже, це тому що ми взяли на себе відповідальність за те, що не маємо сили нести. Отож, як ми можемо змінити тягар і прийняти мир, який пропонує Ісус?

Відпусти це

Ервін пояснює, коли ми приймаємо стресори, це як якщо ми встановлюємо горизонтальний дах над своїм життям. Коли дощ падає, він стає важким, і наш дах перекривається. Але якщо ми змінимо дах так, щоб він був вертикальнішим, тобто з'єднаємося з Богом. Це змусить дощ стікати збоку, поливаючи всі поля навколо, створюючи урожай, який згодом принесе плоди. Коли ми живемо з місця миру, це стає очевидним для оточуючих. Наше життя може викликати цікавість і відкривати двері для розмов про джерело нашого миру—Ісус.

Переналаштуватися

Поклоніння Богу навчає нашу душу змінювати дах вертикально. Це також допомагає переналаштувати нашу внутрішню розповідь: "Це більше, ніж я. Це не моє, щоб нести. Я віддам це Богові.", що може забезпечити відчуття миру навіть у хаосі. Коли ви переналаштовуєтеся і відчуваєте мир Божий, подумайте, як ви можете м'яко вказувати іншим на Нього через власний приклад і слова.

Практика

Коли стресори життя починають заволодівати вашим миром, практикуйте мистецтво вдосконалення вашого душевного поклоніння, щоб коли прийде дощ, ви могли продовжувати бути миротворцями, які створюють плоди всередині бурі.

Практикуючи мистецтво відпочинку у Божому мирі, ми не тільки плекаємо власні душі, але й демонструємо іншим надію та безпеку, які можна знайти в Ісусі. Хто у вашому житті може отримати користь від почуття миру, яке пропонує Ісус?

Як ви практикуєте мистецтво відпочинку у Божому мирі в цьому сезоні?

Павло — звичайний хлопець, який любить Ісуса і прагне ділитися Ним з людьми, яких зустрічає кожного дня. Випадкова зустріч на заправці стала можливістю поділитися Ісусом у дивовижний спосіб. Павло був готовий до цієї можливості, тому що зробив один простий життєвий вибір…

Нещодавно я був на заправці. Я помітив хлопця, який кульгав і виглядав так, ніби йому боляче. Тож я підійшов до нього і сказав: «Друже, можна я помолюся за тебе?» Він відповів: «Звичайно, так, ти можеш помолитися за мене».

Виявилося, він був мусульманином, тому йому зовсім не заважало, що я за нього молився. Я помолився, щоб його біль зник. Спочатку нічого не відбувалося, але через кілька хвилин він повернувся до мене і сказав, що його біль зник! Я сказав: «Це тому, що Ісус любить тебе і дбає про тебе».

Це був дуже швидкий момент. Він не повірив в Ісуса в той момент, але це посіяло насіння. І можливо, з часом він буде готовий слухати Євангеліє.

Я знайшов простий спосіб почати розмову з людьми про Ісуса — питати: «Друже, тобі боляче?», тому що скрізь є люди, які страждають від болю. У мене не завжди є правильні слова, але я просто намагаюся наладити їхній зв'язок з Ісусом.

Є одне рішення, яке я прийняв, і яке дуже допомогло мені ділитися Євангелієм: коли я виходжу у світ, я просто тримаю очі відкритими. Занадто часто ми настільки зосереджені на собі, що втрачаємо можливості, які знаходяться прямо перед нами. Іноді навколо тебе відбувається те, що Господь хоче, щоб ти побачив. Він може захотіти, щоб ти втрутився в чиєсь життя. Прямо тут, у цей момент. Ми повинні навчитися знімати пов'язки з очей і питати Бога: «Що Ти робиш у цьому місці навколо мене?»

Дуже скоро, коли ти це зробиш, ти почнеш бачити потреби тих, хто тебе оточує. Куди б ти не пішов, всюди є хтось, хто потребує слова підбадьорення, доброти, милосердя або зцілення через Євангеліє.

Це може зробити будь-хто.

Ти будеш вражений тим, що зустрінеться на твоєму шляху, коли просто почнеш рухатися світом з розплющеними очима.

Чи відчуваєш ти іноді, що це твій телефон володіє тобою, а не ти ним?

Через особисті повідомлення, SMS та сповіщення із соціальних мереж ти пов'язаний із сотнями мільйонів людей по всьому світу. Кожен сигнал твого телефону вимагає твоєї уваги, а кожен пост, коментар чи повідомлення, яке ти відправляєш, є проявом бажання отримати увагу у відповідь. Миттєва увага від незнайомих людей з іншого куточка світу.

Завдяки інтернету наше суспільство стало надзвичайно пов’язаним. Хочеш ти того чи ні, але ми підключені до найбільшого комунікаційного центру, який коли-небудь існував. Але тріщини починають з'являтися.

Ми переповнені надмірною пов’язаністю, але прагнемо зв’язку, який є справжнім, щирим і особистим.

Люди від природи прагнуть до справжнього зв’язку. І саме в цьому просторі Ісус закликає тебе поділитися Ним зі світом.

Після Своєї смерті та воскресіння Ісус зібрав Своїх учнів і послав їх, кажучи: «Ви отримаєте силу, коли на вас зійде Святий Дух, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї та Самарії, і навіть до кінця землі». Зверни увагу на поступовість інструкцій Ісуса: спочатку Єрусалим, потім Юдея та Самарія, і зрештою — кінці землі.

Для учнів Єрусалим був найближчим оточенням, центром їхньої культури та суспільства. Юдея та Самарія були регіонами за межами найближчого оточення, а кінці землі — це… ну, настільки далеко, наскільки тільки можна дістатися.

Отже, якщо ти шукаєш спосіб поділитися Ісусом, почни зі СВОГО Єрусалиму.

Почни з найближчого оточення, де ти вже маєш особисті зв’язки. Почни з друзів, родини та людей, яких ти бачиш кожен день. Розвивай дружбу, яка буде особистою та щирою, і ділися Ісусом у цьому просторі. Це може бути так просто, як почати розмову з баристою або кимось в університеті, чи в дружбі, яку ти вже маєш, але хочеш зробити глибшою.

Як ти розвиваєш свою дружбу, шукай способи продемонструвати плоди Духу. Нехай мир, любов і радість сяють, як світло на горі, вказуючи на Ісуса. В контексті своїх близьких стосунків слідуй за веденням Святого Духа та використовуй можливості, щоб розпочати розмови про Ісуса, церкву та віру.

Люди прагнуть справжнього зв'язку.

Ділися Ісусом, обмежуючи свій надмірний зв'язок зі світом, і шукай справжній, щирий зв’язок з людьми, які вже є поруч з тобою.

З ким ти можеш встановити сьогодні справжній зв'язок?

‍

Референції
https://www.psychologytoday.com/au/blog/the-human-connection/201912/making-real-connections-in-the-age-social-media

«А плід Духа — це любов, радість, мир, терпіння, доброта, добросердечність, віра, лагідність і стриманість. Проти цього немає осуду Закону».

Галатам 5:22-23

«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі».

Дії 1:8

‍

Соціальні мережі назавжди змінили спосіб, яким ми ділимося Ісусом. Раніше це були мітинги, кабельні телешоу та церковні заходи, а тепер ти можеш досягати великих аудиторій через свій акаунт у соціальних мережах. Звичайно, це не завжди так просто.
‍

Соціальні мережі не завжди є ефективним простором для розмов про такі речі, як віра та Ісус. Чи замислювався ти, чому фото твоєї кішки, яка падає з дивана, може стати майже вірусним, а пост про твою віру змушує тебе відчувати, що люди прокручують стрічку із заплющеними очима?

Як можна використати свої соцмережі, щоб ділитися Ісусом ефективно та цікаво?

Для цього корисно зрозуміти природу середовища, в якому ти спілкуєшся.

Соціальний простір

Публікуючи щось онлайн, перше, що потрібно зрозуміти, — ти працюєш у «соціальному просторі». Соціальний простір передбачає велику аудиторію, наприклад, лекцію, церковне зібрання чи навіть відео на YouTube. Інформацією можна ділитися з великою аудиторією, але часто на шкоду глибокої взаємодії та особистісних змін.

Особистий простір

Розмовляти про Ісуса так, щоб це призводило до тривалих змін у житті, найефективніше, коли ти перебуваєш у «особистому просторі». Особистий простір виникає під час розмов сам на сам або в малих групах. Тут можна послабити емоційні бар'єри, побудувати довіру та здійснити змістовну трансформацію життя.

Ми можемо багато чому навчитися, спостерігаючи за тим, як Ісус спілкувався в цих двох просторах. Хоча Ісус діяв у обох просторах, Він значно більше інвестував в особистий простір. Більшість часу Він присвячував Своїм 12 учням, і в результаті вони зазнали найбільшого впливу від Нього і мали найбільш значущі життєві зміни. Ми досі відчуваємо наслідки цього внеску більше ніж через 2 000 років.

Як це стосується публікацій про Ісуса у твоїх соцмережах? Ось корисна стратегія: говори до великої аудиторії твоїх соціальних мереж, але пріоритетом має бути залучення людей у свій особистий простір, щоб розповісти їм про Ісуса.

Ось 5 порад, як максимально ефективно залучати людей через свій акаунт у соціальних мережах:

<0>1. Будь нормальною людиною

- Чергуй пости про Ісуса з публікаціями про твоє повсякденне життя. Люди насамперед зацікавлені в тому, хто ти як особистість. Твоїми стосунками з Ісусом найкраще ділитися в контексті твого повсякденного життя. Також, якщо люди постійно прокручують твої пости про Ісуса, алгоритми соцмереж призведуть до того, що вони зрештою не побачать твої пости взагалі.

2. Став запитання / опитування

- Взаємодія — це золото! У соціальних мережах є багато інструментів для взаємодії, таких як питання, опитування, слайдери та відеовідповіді. Залучай людей, ставлячи цікаві питання, і використовуйте опитування у своїх сториз для взаємодії.

3. Кидай виклик нормам

- Ти можеш привернути увагу людей, використовуючи мову, яка кидає виклик звичайним культурним уявленням і їхньому розумінню того, що означає бути християнином.

<0>4. Говори про потреби

- У спільноті є безліч потреб. Підніми ці питання та поділися, як Ісус, церква та віра перетинаються з цими потребами.

5. Відповідай у приватних повідомленнях

- Коли люди активно взаємодіють з твоїми постами, продовжуй з ними спілкування через особисті повідомлення, а ще краще — особисто.

Слідуймо прикладу Ісуса, залучаючи людей із соціального простору в особистий.

“Він сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей»” <0><0> <1>Матвія 4:19

Пам’ятай, що хоча отримати багато лайків на постах приємно, кожне число — це людина. Будь свідомим і молитовно налаштованим, коли намагаєшся допомогти людям заглибитися у віру, навіть якщо це всього одна людина.